кружкома

КРУЖКОМА́, присл., рідко. Те саме, що ко́лом ( див. ко́ло¹ 3).

Мануйло підійшов до гуртка підлітків, що, розсівшись кружкома, перебирали відходи (Гончар, Таврія, 1952, 160).

Значення в інших словниках

1. кружкома — кружкома́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. кружкома — пр., кружка, кружком, колом, (стороною) навзбіч.  Словник синонімів Караванського
3. кружкома — див. близько; гуртом  Словник синонімів Вусика
4. кружкома — КРУЖКОМА́, присл. Те саме, що ко́лом (див. ко́ло¹ 3). Мануйло підійшов до гуртка підлітків, що, розсівшись кружкома, перебирали відходи (О. Гончар); За погожих вечорів, поскубши з ясел привезеної Шепталом отави, коні кружкома лягали неподалік стайні (В.  Словник української мови у 20 томах
5. кружкома — Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.  Словник української мови Грінченка