кружляння
КРУЖЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кружля́ти.
Від невпинного кружляння навколо жорна тьмарилося йому в голові (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166);
В легкому, дзвінкому кружлянні Втішається юнь молода (Рильський, І, 1960, 285);
Вже збагнула [людина], що вона — тільки невелика.. частка неосяжної матерії, вічне кружляння енергії (Мушк., Серце.., 1962, 184).
Словник української мови (СУМ-11)