1. Словник української мови в 11 томах

кружляння

КРУЖЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кружля́ти.

Від невпинного кружляння навколо жорна тьмарилося йому в голові (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166);

В легкому, дзвінкому кружлянні Втішається юнь молода (Рильський, І, 1960, 285);

Вже збагнула [людина], що вона — тільки невелика.. частка неосяжної матерії, вічне кружляння енергії (Мушк., Серце.., 1962, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружляння — кружля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кружляння — -я, с. Дія за знач. кружляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кружляння — КРУЖЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кружля́ти. Від невпинного кружляння навколо жорна тьмарилося йому в голові (З. Тулуб); Побачивши, що чарки починають чимраз, то скорше кружляти, і що тому кружлянню й кінця не видно... Словник української мови у 20 томах