кружляти
КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.
1. неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола.
Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (Головко, І, 1957, 345);
Хай собі кружляє, обертається. Хоч круг лампочки, земля стара!.. (Рильський, І, 1960, 260);
*Образно. Нудно, важко.. жити без любові до чогось або до когось.. Чи не вона — той центр, що довкола нього кружляє життя людини? (Шовк., Інженери, 1956, 75);
// по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола.
Ярина й Антоніна Никонівна.. кружляли по подвір’ю (Збан., Малин, дзвін, 1958, 301);
// перен. Постійно перебувати біля когось, чогось.
Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304);
Веселий хлоп’ячий рій кружляв навколо.. Мічуріна (Довж., І, 1958, 495);
// перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.).
Чарка пішла кружляти, і дедалі в хаті робилося голосніше (Вас., І, 1959, 92);
Кружляли чарки з горілкою, лунали сміхи (Ірчан, II, 1958, 310);
// перен. Поширюватися (про чутки, поголоски).
Кружляли різні чутки (Коз., Серце.., 1947, 42).
2. перех. і неперех. Рухати по колу; крутити.
Весняна повідь підхопила його й понесла хутко-хутко, кружляючи поміж сокорами, вербами, дубами (Довж., І, 1958, 287);
Замість відповіді вона почала кружляти мене по кімнаті (Ю. Янов., II, 1958, 57);
// тільки неперех., чим. Швидко крутити; завихрювати (про вітер, віхолу тощо).
Осінній вітер здував з старих яблунь і груш пожовклий лист і кружляв ним у повітрі (Довж., І, 1958, 438);
Вітер скаженів, кружляв сніжними вихорами, засипав тундру… (Трубл., І, 1955, 277);
// ким, чим і кого, що, безос.
Потім він опустився на воду, і ним почало кружляти з неймовірною швидкістю (Довж., І, 1958, 306);
Наче в якомусь штормі, кружляло матроса всю дорогу (Кучер, Прощай.., 1957, 285).
3. неперех., з ким і без додатка. Танцювати, описуючи кола.
[Годвінсон:] Ой, що я чую?.. Недоліток в танку несамовитім Кружляє перед постаттю Молоха! (Л. Укр., III, 1952, 81);
Зал в огнях. Кружляють пари. Хвилі музики пливуть (Сос., Вибр., 1941, 263);
Я все-таки відшукав очима Оленку, яка під мелодійні звуки вальса.. кружляла із своїм підполковником (Грим., Подробиці.., 1956, 92).
4. неперех., над чим і без додатка. Плавно літати, описуючи кола.
Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами (Коцюб., І, 1955, 364);
До кімнати.. залетіла бджілка і весело загула, кружляючи над мискою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 241);
Дев’ять літаків летіли над нами, потім почали кружляти над узліссям (Сміл., Сашко, 1954, 73);
// Опадати додолу, описуючи кола.
Кружляло осіннє листя, з неба долинало курликання журавлів (Руд., Остання шабля, 1959, 566);
// Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.).
Вже перший сніг кружляє над землею І тихо падає (Рильський, І, 1960, 283);
Дощу нема й тепер. Чорні стовпи [пилу] кружляють у степу (Кучер, Прощай.., 1957, 19).
5. неперех. Завихрюючи пил, сніг, мести, віяти (про вітер, хуртовину).
Один поза одним несеться [вихор], кружляє (Манж., Тв., 1955, 56);
За вікном кружляв віхола (Літ. Укр., 19.III 1963, 2).
6. неперех. їздити, ходити кружним шляхом.
— Хоч-не-хоч, а доведеться тепер.. кружляти об’їздами до самісінької ночі (Стельмах, Правда.., 1961, 23);
// Пересуватися, час від часу змінюючи напрям руху; петляти.
Старезний.. дідів човен поплив.. по квітучому садку, кружляючи поміж кущів порічки, агрусу (Довж., І, 1958, 287);
// Ходити манівцями, збившись із шляху; блукати.
Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам’яних лабіринтах (Гончар, III, 1959, 109);
*Образно. А потім знов хотіла написати, та от і тепер кружляю, кружляю, а все вертаюсь до того самого (Л. Укр., III, 1952, 697);
Думки Ремо кружляли хаотично… (Досв., Гюлле, 1961, 47).
7. неперех. Здійснювати кругообіг у живому організмі; перебувати в русі, текти (про соки, кров і т. ін.).
Се так гріється хлоп’ятко — вірить в кров палермі-танську, що кружляє в нього в жилах, більш, ніж в той чужий вогонь (Л. Укр., І, 1951, 310);
Кров, що бухала їй до лиця, мов уся зледеніла й перестала кружляти (Кобр., Вибр., 1954, 210);
Навесні пробуджуються дерева, бубнявіють бруньки, кружляють соки.
8. перех. і без додатка, розм. Те саме, що кружа́ти 1.
Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли (Укр.. казки, легенди.., 1957, 68);
Після закуски вони почали кружлять пиво (Н.-Лев., II, 1956, 231);
Вони ж усе їздять до нас, сватами звуться, кружляють (Барв., Опов.., 1902, 201).
Значення в інших словниках
- кружляти — (переміщатися за колом) колувати, колесити, крутитися. Словник синонімів Полюги
- кружляти — кружля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кружляти — Колувати; (в танці) ОБЕРТАТИСЯ; (- чутки) ходити, циркулювати; (що, у виру) крутити; (їхати кружка) колесувати; (- кров у тілі) текти, струмувати; пиво) Р. пити; кружеляти, круженяти, кружати. Словник синонімів Караванського
- кружляти — див. вирувати; іти; крутитися; пиячити; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
- кружляти — [кружл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
- кружляти — -яю, -яєш, недок. 1》 неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. || по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. || перен. Постійно перебувати біля когось, чогось. || перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружляти — див. кружити Словник чужослів Павло Штепа
- кружляти — КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (А. Головко); Фобос кружляє навколо планети втричі швидше, ніж сама планета навколо осі (О. Словник української мови у 20 томах
- кружляти — БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І. Словник синонімів української мови
- кружляти — Кружля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393. Словник української мови Грінченка