1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кружляти

кружля́ти

-яю, -яєш, недок.

1》 неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола.

|| по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола.

|| перен. Постійно перебувати біля когось, чогось.

|| перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.).

|| перен. Поширюватися (про чутки, поголоски).

2》 перех. і неперех. Рухати по колу; крутити.

|| тільки неперех., чим. Швидко крутити; завихрювати (про вітер, віхолу тощо).

|| ким, чим і кого, що, безос.

3》 неперех., з ким і без додатка. Танцювати, описуючи кола.

4》 неперех., над чим і без додатка. Плавно літати, описуючи кола.

|| Опадати додолу, описуючи кола.

|| Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.).

5》 неперех. Завихрюючи пил, сніг, мести, віяти (про вітер, хуртовину).

6》 неперех. Їздити, ходити кружним шляхом.

|| Пересуватися, час від часу змінюючи напрям руху; петляти.

|| Ходити манівцями, збившись із шляху; блукати.

7》 неперех. Здійснювати кругообіг у живому організмі; перебувати в русі, текти (про соки, кров і т. ін.).

8》 перех. і без додатка, розм. Те саме, що кружати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружляти — (переміщатися за колом) колувати, колесити, крутитися. Словник синонімів Полюги
  2. кружляти — кружля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кружляти — Колувати; (в танці) ОБЕРТАТИСЯ; (- чутки) ходити, циркулювати; (що, у виру) крутити; (їхати кружка) колесувати; (- кров у тілі) текти, струмувати; пиво) Р. пити; кружеляти, круженяти, кружати. Словник синонімів Караванського
  4. кружляти — див. вирувати; іти; крутитися; пиячити; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
  5. кружляти — [кружл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. кружляти — див. кружити Словник чужослів Павло Штепа
  7. кружляти — КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (А. Головко); Фобос кружляє навколо планети втричі швидше, ніж сама планета навколо осі (О. Словник української мови у 20 томах
  8. кружляти — БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І. Словник синонімів української мови
  9. кружляти — КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (Головко, І, 1957, 345); Хай собі кружляє, обертається. Хоч круг лампочки, земля стара!.. Словник української мови в 11 томах
  10. кружляти — Кружля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393. Словник української мови Грінченка