крутобокий

КРУТОБО́КИЙ, а, е.

1. Який має круті схили; майже прямовисний.

Сниться їй десь край розкішний, Синє небо, берег пишний, ..І на скелі крутобокій З мур [мурів] кріпких палац високий (Щог., Поезії, 1958, 181);

// Стрімкий.

Друзі підійшли до балки, спускалися вниз по її крутобоких схилах (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 226).

2. З дуже опуклими боками.

Він влаштувався .. на носі крутобокого козацького човна (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 102);

На низеньких полицях лисніли бронзою крутобокі пудові гарбузи (Жур., До них іде.., 1952, 96).

Значення в інших словниках

1. крутобокий — крутобо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крутобокий — див. гладкий; крутий  Словник синонімів Вусика
3. крутобокий — -а, -е. 1》 Який має круті схили; майже прямовисний. || Стрімкий. 2》 З дуже опуклими боками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутобокий — КРУТОБО́КИЙ, а, е. 1. Який має круті схили; майже прямовисний. Сниться їй десь край розкішний, Синє небо, берег пишний, .. І на скелі крутобокій З мур [мурів] кріпких палац високий (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. крутобокий — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків).  Словник синонімів української мови
6. крутобокий — Крутобо́кий, -а, -е Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.  Словник української мови Грінченка