крутуватий

КРУТУВА́ТИЙ, а, е. Досить крутий.

Крутуваті.. були ці дядьки-капітани (Гончар, Тронка, 1963, 150);

Оця життєрадісність.., оцей дошкульний, часом крутуватий гумор скрашували важку, .. жахливу дійсність (Кучер, Голод, 1961, 197).

Значення в інших словниках

1. крутуватий — крутува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крутуватий — див. круглий; крутий  Словник синонімів Вусика
3. крутуватий — -а, -е. Досить крутий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутуватий — КРУТУВА́ТИЙ, а, е. Досить крутий (у 1–9 знач.). Спереду в нього море, ззаду в нього невеличкі гори, колишній крутуватий берег моря Суражського (Остап Вишня); Кілька будиночків, таких, як у Криворівні чи Жаб'єму, – необмазаних, складених у зруб...  Словник української мови у 20 томах