Словник української мови в 11 томах

кріпильний

КРІПИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. гірн. Признач. для кріплення стелі, лави тощо в шахті.

Кріпильний ліс; Кріпильні матеріали.

2. техн. Стос. до кріплення (у 1 знач.).

Кріпильні роботи;

// Признач. для скріплювання, з’єднування частин машин і конструкцій.

Кріпильна різьба; Кріпильна деталь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кріпильний — кріпи́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кріпильний — -а, -е. 1》 гірн. Признач. для кріплення стелі, лави тощо в шахті. Кріпильний ліс. Кріпильні матеріали. 2》 тех. Стос. до кріплення (у 1 знач.). Кріпильні роботи. || Признач. для скріплювання, з'єднування частин машин і конструкцій. Кріпильна різьба. Кріпильна деталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпильний — Зміцнювальний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. кріпильний — КРІПИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. гірн. Признач. для кріплення стелі, лави і т. ін. в шахті. Вугольок [вугілля] там, як масло, швидко наженете своє. Тут треба провітрити і кріпильного лісу (Ю.  Словник української мови у 20 томах