кузенька

КУ́ЗЕНЬКА, и, ж. Зменш. до ку́зня.

І хоч той гуркіт у розвої Мене глушив зі всіх сторін, Я в ньому кузеньки сільської Відчув далекий рідний дзвін (Мал., Серце.., 1959, 217).

Значення в інших словниках

1. кузенька — ку́зенька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кузенька — КУ́ЗЕНЬКА, и, ж. Зменш. до ку́зня. І хоч той гуркіт у розвої Мене глушив зі всіх сторін, Я в ньому кузеньки сільської Відчув далекий рідний дзвін (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
3. кузенька — Кузенька, -ки ж. ум. отъ кузня.  Словник української мови Грінченка