КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва.
Знатний кукурудзівник.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
кукурудзівник —
кукурудзівни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
кукурудзівник —
[кукурудз'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў
Орфоепічний словник української мови
кукурудзівник —
-а, ч. Фахівець із кукурудзівництва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кукурудзівник —
КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Це ж твоя мaти кукурудзівник. А моя мaти дояркa (В. Нестайко); Більшість агрономів і кукурудзівників знає, скільки труднощів доводиться долати при внесенні в ґрунт аміачної води й гербіцидів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах