кукурудзівник

кукурудзівни́к

-а, ч.

Фахівець із кукурудзівництва.

Значення в інших словниках

1. кукурудзівник — кукурудзівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кукурудзівник — [кукурудз'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў  Орфоепічний словник української мови
3. кукурудзівник — КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Це ж твоя мaти кукурудзівник. А моя мaти дояркa (В. Нестайко); Більшість агрономів і кукурудзівників знає, скільки труднощів доводиться долати при внесенні в ґрунт аміачної води й гербіцидів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. кукурудзівник — КУКУРУДЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із кукурудзівництва. Знатний кукурудзівник.  Словник української мови в 11 томах