КУМІ́ВСЬКИЙ, а, е, розм. Стос. до кумівства (у 2 знач.).
Кумівські стосунки.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
кумівський —
кумі́вський прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
кумівський —
-а, -е, розм. Стос. до кумівства (у 2 знач.). Кумівські стосунки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кумівський —
КУМІ́ВСЬКИЙ, а, е, розм. 1. Прикм. до кум¹, кума́. І свати у третіх, і куми мої, і куми братові, і свояки кумівські!.. Налізло такого, що й не перелічиш (М. Кропивницький); Кумівські брехні не так відскакують від неї, як горох від стіни (Г.
Словник української мови у 20 томах