1. Словник української мови в 11 томах

кумівський

КУМІ́ВСЬКИЙ, а, е, розм. Стос. до кумівства (у 2 знач.).

Кумівські стосунки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумівський — кумі́вський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. кумівський — -а, -е, розм. Стос. до кумівства (у 2 знач.). Кумівські стосунки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумівський — КУМІ́ВСЬКИЙ, а, е, розм. 1. Прикм. до кум¹, кума́. І свати у третіх, і куми мої, і куми братові, і свояки кумівські!.. Налізло такого, що й не перелічиш (М. Кропивницький); Кумівські брехні не так відскакують від неї, як горох від стіни (Г. Словник української мови у 20 томах