кунацький

КУНА́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до куна́к.

2. у знач. ім. куна́цька, кої, ж. Кімната для кунаків, гостей у домі кавказького горця.

Значення в інших словниках

1. кунацький — куна́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кунацький — -а, -е. 1》 Прикм. до кунак. 2》 у знач. ім. кунацька, -кої, ж. Кімната для кунаків, гостей у домі кавказького горця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кунацький — КУНА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до куна́к. Кунацькі стосунки часто тривали століттями, бо передавалися з покоління в покоління (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. ім. куна́цька, кої...  Словник української мови у 20 томах