куничник
КУНИ́ЧНИК, а, ч. (Calamagrostis Adans.). Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям.
На Михайлівській цілині.. багато так званих широколистих злаків — стоколоса безостого, вівсюнців, пирію, куничника та інших (По заповідних місцях.., 1960, 44);
Ось ще одна група.. рослин з українських степів — кореневищні злаки: пирій, куничник, чаполоть, стоколос безостий (Знання.., 10, 1976, 9).
Словник української мови (СУМ-11)