куничний
КУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1.
Він головно хотів якнайскоріше виміняти боброві та куничні шкірки на метал чи сукно (Оп., Іду.., 1958, 278).
Словник української мови (СУМ-11)КУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1.
Він головно хотів якнайскоріше виміняти боброві та куничні шкірки на метал чи сукно (Оп., Іду.., 1958, 278).
Словник української мови (СУМ-11)