Значення в інших словниках
-
куничний —
-а, -е. Прикм. до куниця 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
куничний —
КУНИ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що куни́чий. Він головно хотів якнайскоріше виміняти боброві та куничні шкірки на метал чи сукно (Юліан Опільський); Куничне платили ті, які видавали дочок заміж (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
куничний —
КУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1. Він головно хотів якнайскоріше виміняти боброві та куничні шкірки на метал чи сукно (Оп., Іду.., 1958, 278).
Словник української мови в 11 томах