куничий

КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1.

Значення в інших словниках

1. куничий — куни́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. куничий — -а, -е. Прикм. до куниця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять ..  Словник української мови у 20 томах