куничий

куни́чий

-а, -е.

Прикм. до куниця 1).

Значення в інших словниках

1. куничий — куни́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять ..  Словник української мови у 20 томах
3. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1.  Словник української мови в 11 томах