куниченя

куниченя́

-яти, с.

Те саме, що кунича.

Значення в інших словниках

1. куниченя — куниченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. куниченя — КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́. Мурка виявилась ревною матір'ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (з наук.-попул. літ.); Маленьке, сліпе, мокре і безпомічне куниченя приніс Василько додому (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. куниченя — КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́. Мурка виявилась ревною матір’ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (Хлібороб Укр., 2, 1970, 39).  Словник української мови в 11 томах