куниченя

КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с.

Те саме, що кунича́.

Мурка виявилась ревною матір'ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (з наук.-попул. літ.);

Маленьке, сліпе, мокре і безпомічне куниченя приніс Василько додому (із журн.).

Значення в інших словниках

1. куниченя — куниченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. куниченя — -яти, с. Те саме, що кунича.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куниченя — КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́. Мурка виявилась ревною матір’ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (Хлібороб Укр., 2, 1970, 39).  Словник української мови в 11 томах