куничий

куни́чий

-а, -е.

Прикм. до куниця 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куничий — куни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять .. Словник української мови у 20 томах
  3. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1. Словник української мови в 11 томах