куничий
куни́чий
-а, -е.
Прикм. до куниця 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куничий — куни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять .. Словник української мови у 20 томах
- куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1. Словник української мови в 11 томах