куничий
КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куничий — куни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- куничий — -а, -е. Прикм. до куниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять .. Словник української мови у 20 томах