куничий

КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куничий — куни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куничий — -а, -е. Прикм. до куниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять .. Словник української мови у 20 томах