куничий

куни́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куничий — -а, -е. Прикм. до куниця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця; куничний. Старці вирішили сплатити житом – по ходовій ціні: півпуда за куничий смушок, півберковця за дві овечки (І. Білик); Найбравіші з-поміж них носять .. Словник української мови у 20 томах
  3. куничий — КУНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до куни́ця 1. Словник української мови в 11 томах