1. Орфографічний словник української мови

куниченя

куниченя́

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куниченя — -яти, с. Те саме, що кунича. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куниченя — КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́. Мурка виявилась ревною матір'ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (з наук.-попул. літ.); Маленьке, сліпе, мокре і безпомічне куниченя приніс Василько додому (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. куниченя — КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́. Мурка виявилась ревною матір’ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (Хлібороб Укр., 2, 1970, 39). Словник української мови в 11 томах