куниченя
КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́.
Мурка виявилась ревною матір’ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (Хлібороб Укр., 2, 1970, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куниченя — куниченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- куниченя — -яти, с. Те саме, що кунича. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куниченя — КУНИЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кунича́. Мурка виявилась ревною матір'ю куниченяти, стала щедро підгодовувати звірятко молоком. Кішка і підозри не має, що то підкидьок (з наук.-попул. літ.); Маленьке, сліпе, мокре і безпомічне куниченя приніс Василько додому (із журн.). Словник української мови у 20 томах