купляти
КУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що купува́ти 1.
— От, коли б таких та спродувати, чи купляти,— були б торги (Вовчок, І, 1955, 217);
— Купець купляє для прибутку, на те він і купець! — вужчають очі Терентія (Стельмах, І, 1962, 179).
Словник української мови (СУМ-11)