купно

КУ́ПНО, присл., заст. Разом.

Івась познаносе невеличких черепочків з битої полив’яної посуди, Грицько наструже кописточок, купно нарвуть калачиків, почистять, порозкладають на черепочках і ото ними Галя годує своїх гостей Гриця та Івася (Мирний, IV, 1955. 71);

Побачив [Заруба] заводських. Вони сиділи не купно, а вроздріб по всій залі, серед колгоспників, наче давно були свої, ковалівські (Кучер, Трудна любов, 1960, 456).

Значення в інших словниках

1. купно — Ку́пно: — разом, спільно (з церковносл.) [52]  Словник з творів Івана Франка
2. купно — ку́пно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
3. купно — Ку́пно, ім. Купівля. Справа кута власного дому “Просьвіти“ датує ся вже від 7-8 літ (Б., 1895, 17, 4); Можна, отже, давати пожичок на купно коров, коний, безрог і т.  Українська літературна мова на Буковині
4. купно — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
5. купно — I купн`о-а, с., зах. Купівля. II к`упноприсл., заст. Разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. купно — КУ́ПНО, присл., заст. Разом, спільно. Івась понаносе [понаносить] невеличких черепочків з битої полив'яної посуди, Грицько наструже кописточок, купно нарвуть калачиків, почистять, порозкладають на черепочках (Панас Мирний); Спочатку йшли юрбою, купно...  Словник української мови у 20 томах
7. купно — ку́пно 1. купівля (ст): Зараз зберуся та й піду на купно (Авторка); Ми вислухали того всього спокійно, виплатили решту ціни купна і розійшлися “во мирі”, перенявши цим на власність Товариство “Просвіта” (Нагірний)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. купно — 1) куплений маєток чи земля 2) разом, спільно  Словник застарілих та маловживаних слів
9. купно — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст.  Словник синонімів української мови