курлюкати
КУРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що курли́кати.
Кури кудкудакали. Гуси гегали. Качки квакали, Журавлі курлюкали. Бузьки клекотіли, дрібне птаство пищало (Фр., IV, 1950, 98);
Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (Донч., Вибр., 1948, 125);
Оце набере [Катря] в пазуху невеличких індичат та й майне з ними по степу. Старі індики курлюкають, женуться за нею (Мирний, IV, 1955, 294).
Словник української мови (СУМ-11)