курлюкати

КУРЛИ́КАТИ (про журавлів — кричати), КУРЛЮ́КАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше). — Док.: курли́кнути, курлю́кнути, крю́кнути (кру́кнути). Десь угорі курликали журавлі (А. Головко); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (О. Донченко); Крукав, крукав журавель-душка, Шукав, питав теплого кожушка (пісня).

Значення в інших словниках

1. курлюкати — курлю́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. курлюкати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що курликати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курлюкати — КУРЛЮ́КАТИ, ає, недок. Те саме, що курли́кати. Оце набере [Катря] в пазуху невеличких індичат та й майне з ними по степу. Старі індики курлюкають, женуться за нею (Панас Мирний); Кури кудкудакали, гуси ґеґали, качки квакали, журавлі курлюкали...  Словник української мови у 20 томах
4. курлюкати — КУРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що курли́кати. Кури кудкудакали. Гуси гегали. Качки квакали, Журавлі курлюкали. Бузьки клекотіли, дрібне птаство пищало (Фр., IV, 1950, 98); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (Донч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. курлюкати — Курлюкати, -каю, -єш гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204.  Словник української мови Грінченка