курокрад
КУРОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде курей.
— Та стійте, діждемо набору [в солдати]; хоч отих курокрадів заправторимо [запроторимо] (Мирний, II, 1954, 193);
— Ну, а останній раз у тої самогонщиці здибалась мені ота поліцейська шкура, отой курокрад Гунька (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 136).
Словник української мови (СУМ-11)