курокрад

КУРОКРА́Д, а, ч.

Той, хто краде курей.

– Та стійте, діждемо набору [в солдати]; хоч отих курокрадів заправторимо [запроторимо] (Панас Мирний);

– Ну, а останній раз у тої самогонщиці здибалась мені ота поліцейська шкура, отой курокрад Гунька (Д. Бедзик);

Пес-бо вiдомий по шкодi – злодiй i курокрад (І. Жиленко);

Із курокрада Мацько став простирадлокрадом (Г. Пагутяк).

Значення в інших словниках

1. курокрад — курокра́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. курокрад — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. курокрад — -а, ч. Той, хто краде курей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. курокрад — КУРОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде курей. — Та стійте, діждемо набору [в солдати]; хоч отих курокрадів заправторимо [запроторимо] (Мирний, II, 1954, 193); — Ну, а останній раз у тої самогонщиці здибалась мені ота поліцейська шкура, отой курокрад Гунька (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 136).  Словник української мови в 11 томах
5. курокрад — Курокра́д, -да м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.  Словник української мови Грінченка