курортник
КУРО́РТНИК, а, ч. Людина, що лікується та відпочиває на курорті.
Стояв серпень, купальний та виноградний сезон, і місто було набите курортниками (Смолич, VI, 1959, 11).
Словник української мови (СУМ-11)КУРО́РТНИК, а, ч. Людина, що лікується та відпочиває на курорті.
Стояв серпень, купальний та виноградний сезон, і місто було набите курортниками (Смолич, VI, 1959, 11).
Словник української мови (СУМ-11)