курівництво
КУРІВНИ́ЦТВО, а, с. Розведення курей як галузь птахівництва.
Як показали деякі спостереження у курівництві, продуктивність дочок більше залежить від батьків, ніж від матерів (Птахівн., 1955, 68);
— В табун завжди треба збирати птиць з однаковим пір’ям. Це кажу вам я, спеціаліст курівництва й птахівництва взагалі (Загреб., Європа 45, 1959, 433).
Словник української мови (СУМ-11)