кусачки
КУСА́ЧКИ, чок, мн., спец. Те саме, що гострогу́бці.
На столику біля саморобного дерев’яного верстата різні інструменти: пилка, молотки, кусачки (Донч., V, 1957, 172);
*У порівн. Метелик сидів зовсім нерухомо, однак, коли пальчики Люди, занесені над ним,— як ті кусачки, зімкнулися — він несподівано вихну вся вбік (Ряб., Жайворонки, 1957, 170).
Словник української мови (СУМ-11)