кутовий

КУТОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення.

Кутові лінійки застосовують для перевірки внутрішніх двогранних гострих кутів (Слюс. справа, 1957, 121);

Еластична муфта.. служить для з’єднання вертикальних і горизонтальних валів як з нормальним, так і з великим кутовим зміщенням (Наука.., 6, 1956, 40).

∆ Кутови́й уда́р, спорт.— у грі в футбол: удар по м’ячу з кута поля.

Не минає й п’яти хвилин, як біля воріт господарів поля подається четвертий кутовий удар (Веч. Київ, 27.IV 1957, 3).

2. Який має форму кута, зігнутий під кутом.

Поставив [Максим] шестерню. Перевірив циліндричну фрезу, кутову, фасонну (Ткач, Арена, 1960, 177).

∆ Кутове́ залі́зо; Кутова́ сталь — смуга металу, зігнута по всій довжині під кутом.

Щоб зменшити коливання маркера і тим самим вирівняти хід сівалки під час сівби, необхідно замінити ланцюг на розпірку з кутового заліза (Нові епос. вирощ.. буряків, 1956, 37).

Значення в інших словниках

1. кутовий — кутови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кутовий — [кутовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і  Орфоепічний словник української мови
3. кутовий — -а, -е. 1》 Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення. Кутовий удар спорт. — у грі в футбол: удар по м'ячу з кута поля. 2》 Який має форму кута, зігнутий під кутом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічання. Тільки упродовж достатньо довгого інтервалу можна сподіватися виявити кутове зміщення (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. кутовий — Кутови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)