кутовий

кутови́й

-а, -е.

1》 Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення.

Кутовий удар спорт. — у грі в футбол: удар по м'ячу з кута поля.

2》 Який має форму кута, зігнутий під кутом.

Значення в інших словниках

1. кутовий — кутови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кутовий — [кутовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і  Орфоепічний словник української мови
3. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічання. Тільки упродовж достатньо довгого інтервалу можна сподіватися виявити кутове зміщення (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кутовий — Кутови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення. Кутові лінійки застосовують для перевірки внутрішніх двогранних гострих кутів (Слюс. справа, 1957, 121); Еластична муфта..  Словник української мови в 11 томах