1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кутовий

кутови́й

-а, -е.

1》 Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення.

Кутовий удар спорт. — у грі в футбол: удар по м'ячу з кута поля.

2》 Який має форму кута, зігнутий під кутом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кутовий — кутови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кутовий — [кутовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічання. Тільки упродовж достатньо довгого інтервалу можна сподіватися виявити кутове зміщення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кутовий — Кутови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення. Кутові лінійки застосовують для перевірки внутрішніх двогранних гострих кутів (Слюс. справа, 1957, 121); Еластична муфта.. Словник української мови в 11 томах