кутовий

кутови́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кутовий — [кутовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і Орфоепічний словник української мови
  2. кутовий — -а, -е. 1》 Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення. Кутовий удар спорт. — у грі в футбол: удар по м'ячу з кута поля. 2》 Який має форму кута, зігнутий під кутом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічання. Тільки упродовж достатньо довгого інтервалу можна сподіватися виявити кутове зміщення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кутовий — Кутови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кутовий — КУТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до кута (у 1 знач.), його вимірювання, розмічення. Кутові лінійки застосовують для перевірки внутрішніх двогранних гострих кутів (Слюс. справа, 1957, 121); Еластична муфта.. Словник української мови в 11 томах