кігтястий
КІГТЯ́СТИЙ, а, е. Те саме, що кігти́стий.
Зглянутись не встигла баба,— Вже кігтяста [собача лапа].. Шкряб її через лице! (Фр., XII, 1953, 226);
*Образно. Чи маємо ж ми право мовчати про те, що на рідні простори нашої радянської Батьківщини.. і зараз ще зазіхають жадібні булькаті очі і кігтясті руки..? (Донч., VI, 1957, 587).
Словник української мови (СУМ-11)