Словник української мови в 11 томах

кіз

КІЗ, у, ч., діал. Кізяк.

Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кіз — кіз іменник чоловічого роду кізяк діал.  Орфографічний словник української мови
  2. кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. кіз — Кіз, кізу м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. см. кізяк.  Словник української мови Грінченка