кіз

кіз

іменник чоловічого роду

кізяк

діал.

Значення в інших словниках

1. кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. кіз — КІЗ, у, ч., діал. Кізяк. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
3. кіз — Кіз, кізу м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. см. кізяк.  Словник української мови Грінченка