Словник української мови в 11 томах

кізельгур

КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кізельгур — кізельгу́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кізельгур — -у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізельгур — КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч., геол. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; трепел. До складу динамітів входять нітрогліцерин (15–90 %) із різними домішками – деревне борошно, кізельгур, а також нітроцелюлоза (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. кізельгур — ТРЕ́ПЕЛ геол. (гірська порода), КІЗЕЛЬГУ́Р.  Словник синонімів української мови