кізельгур —
кізельгу́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кізельгур —
-у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кізельгур —
КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч., геол. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; трепел. До складу динамітів входять нітрогліцерин (15–90 %) із різними домішками – деревне борошно, кізельгур, а також нітроцелюлоза (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
кізельгур —
КІЗЕЛЬГУ́Р, у, ч. Осадова гірська порода, що складається з зерен кремнезему; застосовується в будівництві й техніці; трепел.
Словник української мови в 11 томах