кімнаточка
КІМНА́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кімна́тка.
Не вижила я в неї, покинула, найняла собі кімнаточку (Н.-Лев., IV, 1956, 278);
Уступив я у сінечки біленькі, а з сінечок у біленьку кімнаточку (Вовчок, VI, 1956, 237).
Словник української мови (СУМ-11)