кімнаточка
КІМНА́ТОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кімна́тка.
Уступив я у сінечки біленькі, а з сінечок у біленьку кімнаточку (Марко Вовчок);
Не вижила я в неї, покинула, найняла собі кімнаточку (І. Нечуй-Левицький);
Одне лишень тебе молю: Умерти дай на Україні, Під плотом згинути в рові, Але на рідній на траві, Під рідні співи солов'їні! Отак він думав по путі В свою кімнаточку убогу (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)