1. Словник української мови у 20 томах

кімнаточка

КІМНА́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кімна́тка.

Уступив я у сінечки біленькі, а з сінечок у біленьку кімнаточку (Марко Вовчок);

Не вижила я в неї, покинула, найняла собі кімнаточку (І. Нечуй-Левицький);

Одне лишень тебе молю: Умерти дай на Україні, Під плотом згинути в рові, Але на рідній на траві, Під рідні співи солов'їні! Отак він думав по путі В свою кімнаточку убогу (Д. Павличко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кімнаточка — кімна́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кімнаточка — див. кімната Словник синонімів Вусика
  3. кімнаточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кімнатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кімнаточка — КІМНА́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кімна́тка. Не вижила я в неї, покинула, найняла собі кімнаточку (Н.-Лев., IV, 1956, 278); Уступив я у сінечки біленькі, а з сінечок у біленьку кімнаточку (Вовчок, VI, 1956, 237). Словник української мови в 11 томах