кімнатчина
КІМНАТЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика (іноді погана) кімната (у 1 знач.).
Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом (Вільде, Сестри.., 1958, 296).
Словник української мови (СУМ-11)КІМНАТЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика (іноді погана) кімната (у 1 знач.).
Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом (Вільде, Сестри.., 1958, 296).
Словник української мови (СУМ-11)