Значення в інших словниках
-
кімнатчина —
КІМНАТЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика (іноді погана) кімната (у 1 знач.). У якійсь задній кімнатчині і жив той, котрого я шукав (І. Франко); Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом (Ірина Вільде); Він починав нервувати і вже придивлявся...
Словник української мови у 20 томах
-
кімнатчина —
КІМНАТЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика (іноді погана) кімната (у 1 знач.). Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом (Вільде, Сестри.., 1958, 296).
Словник української мови в 11 томах