кіпець
КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок.
Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (Фр., V, 1951, 25).
Словник української мови (СУМ-11)КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок.
Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (Фр., V, 1951, 25).
Словник української мови (СУМ-11)